break

break
I [breɪk] 1. n
1) о́твір; трі́щина, розко́лина, щі́ли́на
2) амер. розко́л, розри́в (стосунків)

to make a break with smb. — порва́ти з кимсь стосу́нки

3) прори́в
4) пере́рва, па́уза
5)

break of day — світа́нок

by the break of the day — на світа́нку

6) тел. тире́-крапки́
7) по́ми́лка на сло́ві; по́хибка

to make a bad break — 1) зроби́ти по́ми́лку, схи́бити 2) збанкрутува́ти

8) амер. рапто́ве зни́ження цін
9) діал. вели́ка кі́лькість (чогось)
10) розм. шанс, можли́вість

break in the clouds — про́мінь наді́ї

2. v (past broke; p. p. broken)
1) лама́ти(ся); розбива́ти(ся); рва́ти(ся); розрива́ти(ся); руйнува́ти(ся); зла́мувати
2) розсі́юватися, розхо́дитися, розступа́тися
3) перерива́ти, припиня́ти (сон, мовчання, подорож)
4) розпеча́тувати (лист); відтика́ти, відкупо́рювати (пляшку, бочку)
5) розоря́ти(ся)
6) розмі́нювати (гроші)
7) злама́ти (опір, волю); осла́бити, підірва́ти (сили, здоров'я)
8) проклада́ти (дорогу, шлях)
9) осла́бнути
10) порива́ти (стосунки)
11) пору́шувати (обіцянку, закон, правило)
12) настава́ти

day is breaking, day breaks — розвидня́ється

13) перерива́тися, зрива́тися, лама́тися (про голос)
14) привча́ти (до - to); дресирува́ти; об'їжджа́ти (коня)
15) позбавля́ти(ся); віду́чувати(ся) (від - of); розжа́лувати
16) скреса́ти (про кригу, річку)
17) прорива́ти (про нарив)
18) вирива́тися, зрива́тися

a cry broke from his lips — крик зірва́вся з його́ вуст

19) побива́ти (рекорд)
20) ел. перерива́ти (струм); вимика́ти; розмика́ти (ланцюг)
21) текст. м'я́ти, тіпа́ти, те́рти
22) повідомля́ти, перека́зувати (новину); розкрива́ти (таємницю)
•
- break down
- break in
- break off
- break out
- break through
- break up
- break with
••

to break the back [the neck] of smth. — 1) зни́щити (занапасти́ти) щось 2) злама́ти о́пір чого́сь; здола́ти щось ду́же важке́

to break a butterfly on the wheel — стріля́ти по горобця́х з гарма́ти

to break the ground, to break fresh [new] ground — 1) підніма́ти (розо́рювати) цілину́ 2) проклада́ти нові́ шляхи́, розпочина́ти нову́ спра́ву, роби́ти пе́рші кро́ки (в чомусь)

to break loose — 1) вирива́тися на во́лю 2) зірва́тися з це́пу

to break even — зали́ши́тися при свої́х (у грі)

who breaks pays — хто лама́є, той і пла́тить; хто завари́в ка́шу, той хай і їсть

II [breɪk] n
відкри́тий екіпа́ж з двома́ поздо́вжніми ла́вами

English-Ukrainian transcription dictionary . 2014.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую
Synonyms:
, , , , , , , , , , , , , , , , , / , , , / , , , , , , , , , / , , , , , , , , / , , , / , , , / , , , , / , , , , / (as a fall), / , , ,


Look at other dictionaries:

  • Break — (br[=a]k), v. t. [imp. {broke} (br[=o]k), (Obs. {Brake}); p. p. {Broken} (br[=o] k n), (Obs. {Broke}); p. pr. & vb. n. {Breaking}.] [OE. breken, AS. brecan; akin to OS. brekan, D. breken, OHG. brehhan, G. brechen, Icel. braka to creak, Sw. braka …   The Collaborative International Dictionary of English

  • Break — (br[=a]k), v. i. 1. To come apart or divide into two or more pieces, usually with suddenness and violence; to part; to burst asunder. [1913 Webster] 2. To open spontaneously, or by pressure from within, as a bubble, a tumor, a seed vessel, a bag …   The Collaborative International Dictionary of English

  • break — ► VERB (past broke; past part. broken) 1) separate into pieces as a result of a blow, shock, or strain. 2) make or become inoperative; stop working. 3) interrupt (a continuity, sequence, or course). 4) fail to observe (a law, regulation, or… …   English terms dictionary

  • break — vb Break, crack, burst, bust, snap, shatter, shiver are comparable as general terms meaning fundamentally to come apart or cause to come apart. Break basically implies the operation of a stress or strain that will cause a rupture, a fracture, a… …   New Dictionary of Synonyms

  • break — [brāk] vt. broke, broken, breaking [ME breken < OE brecan < IE base * bhreg > BREACH, BREECH, Ger brechen, L frangere] 1. to cause to come apart by force; split or crack sharply into pieces; smash; burst 2. a) …   English World dictionary

  • break — / brāk/ vb broke / brōk/, bro·ken, / brō kən/, break·ing, / brā kiŋ/ vt 1 a: violate transgress break the law …   Law dictionary

  • break — [n1] fissure, opening breach, cleft, crack, discontinuity, disjunction, division, fracture, gap, gash, hole, rent, rift, rupture, schism, split, tear; concepts 230,757 Ant. association, attachment, binding, combination, fastening, juncture break… …   New thesaurus

  • Break — (br[=a]k), n. [See {Break}, v. t., and cf. {Brake} (the instrument), {Breach}, {Brack} a crack.] 1. An opening made by fracture or disruption. [1913 Webster] 2. An interruption of continuity; change of direction; as, a break in a wall; a break in …   The Collaborative International Dictionary of English

  • break-up — break ups also breakup 1) N COUNT: usu N of n, n N The break up of a marriage, relationship, or association is the act of it finishing or coming to an end because the people involved decide that it is not working successfully. Since the break up… …   English dictionary

  • break up — {v.} 1. To break into pieces. * /The workmen broke up the pavement to dig up the pipes under it./ * /River ice breaks up in the spring./ 2. {informal} To lose or destroy spirit or self control. Usually used in the passive. * /Mrs. Lawrence was… …   Dictionary of American idioms

  • break up — {v.} 1. To break into pieces. * /The workmen broke up the pavement to dig up the pipes under it./ * /River ice breaks up in the spring./ 2. {informal} To lose or destroy spirit or self control. Usually used in the passive. * /Mrs. Lawrence was… …   Dictionary of American idioms

Share the article and excerpts

Direct link
… Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”